Сторінка вихователя
«Сучасні вимоги: до кожної казки – нетрадиційний підхід!»
Якщо ми хочемо навчитися думати,
то насамперед повинні навчитися
придумувати фантастичні гіпотези.
Джанні Родарі
Який чудовий світ казки?
У кого з дорослих і дітей казка не викликає захоплення? Як прикро, коли казку використовують однобоко: загалом — це читання, розповідання, переказування, рідше драматизація, мультфільм чи кінофільм за мотивами знайомої казки, і аж ніяк повною мірою для розвитку уяви, мислення, мовленнєвої творчості й активного виховання позитивних якостей.
Скільки є методів і прийомів роботи з казкою! Який цікавий світ може розкрити казка перед дітворою! Але цього мають навчитися самі вихователі.
- Для початку разом із дітьми добре придумати нові назви до відомих казок. Наприклад: “Теремок» — це “Дружний дім», «Весела сімейка»…
- Добре, коли в групі є «чарівна паличка», за допомогою якої діти можуть вирішити будь-яку проблему, знайти вихід зі складної ситуації (допомогти Колобку стати невидимим або великим-превеликим). Коли дитина вміє оперувати «чарівною паличкою», вона сама починає діяти, визволяючи своїх героїв, допомагаючи їм.
- «Казка навиворіт». Беремо знайому казку, змінюємо характер героїв, негативний на позитивний та навпаки. Наприклад: Півник стає ледачим, а мишенята — працьовитими.
- Метод «перебирання». Розповідаючи відому казку, вихователь помиляється, а діти його виправляють. Наприклад: «Коза-Дереза».
– Жили – були дід-баба, три дочки та сини…
-
- Ні, три сини.
- Поїхав дід у магазин…
- Ні, на базар.
- Купив собі коня.
- Ні, козу.
- «Що було потім?». Діти з небажанням розлучаються з героями казки, що їм полюбилися. А можна відштовхнутися від найцікавішого місця казки й запропонувати продовжити: «А що було потім?»… Наприклад: заліз на дах теремка, а там… що?
- «Казка продовжується». Ми так звикли, що в наших казках хороші кінцівки. Придумувати кінцівки вже закінчених казок не лише можна, а й корисно: а що потім?
- Внесення змін до знайомих казок. До добре відомих казок пропонуємо дітям внести зміни. Наприклад: у «Ріпці» вирощували не ріпку, а диню.
- Казки за аналогією. Беремо відоміказки за основу, але змінюємо героїв чи героя, а далі за аналогією створюємо свою казку.
- Казка за заданим початком. Вихователь дає дітям початок казки, як правило, із зав’язкою-інтригою, а діти продовжують.
Наприклад: в одній канаві жили дві жабки. Вони дружили між собою. Одна з них булла справжня лісова жабка, хоробра, сильна, весела. Звали її… А друга — болотяна, боязка, слабенька, ще й соня. Звали її… От якось вийшли вони погуляти. Ідуть лісовою стежкою і бачать…
- «Салати з казок» Запропонуйте дітям із відомих персонажів кількох казок створити нову казку. Цього прийому доцільно вчити за допомогою «морфологічного ящика». Наприклад:
-
- “Червона Шапочка- — ліс, Вовк, Червона Шапочка, лісоруби;
- «Солом’яний бичок» — Баба, Бичок, Ведмідь, Лисиця;
- «Коза-дереза» – Коза, Зайчик, Рак, Вовк;
- «Курочка Ряба» — Курочка, Мишка, Дід, яєчко.
Можна обрати по одному герою (за бажанням дітей) зі всіх означених казок і скласти казку, можна вводити героїв під час читання казки, а також до обраних героїв казок увести свого улюбленого героя.
Наприклад: Червону Шапочку, Телесика та Колобка, злий чарівник перетворив на мишок. Сумували вони, сумували, та робити нічого й почали шукати порятунку… Що було далі? Хто визволив наших героїв?
- Метод аналогії. Цей метод дає змогу формувати асоціативне мислення. Наприклад: що спільного й що відмінного між простим і золотим яєчком? Що спільного й що відмінного між трьома ведмедями? Не менш цікавого є робота зі складання математичних задач на основі казок. Наприклад: Коза-мама пішла в ліс, за нею побігло двоє козенят, а за ними ще одне пішло купатися. Скільки козенят Вовк знайшов у хатинці?
- «Фантастичний біном»
Дітям пропонують п’ять-шість слів із будь-якої казки і вводять нове слово, не пов’язане із сюжетом казки.
Наприклад: «Колосок» — ліс, Зайчик, ДІд, Півник; «Івасик-Телесик» —Телесик, Колисочка, Гуси, Дід; літак.
Діти придумують різні варіанти поєднання цих слів, кожен з яких може стати початком нової пригоди.
- Казка в заданому ключі
Зустрічаємо знайомих героїв за нових обставин (в іншому часі, місці подій).
Наприклад: Лисиця, Заєць і Півень опинилися в міському зоопарку в одній клітці. Як розвиваються події?
- Рятувальні ситуації в казках
Цей прийом, крім фантазії, дає змогу дітям знаходити вихід з екстремальних ситуацій. Дорослий розповідає казку або наводить приклад фантастичної складної ситуації, діти мають придумати, як урятувати героїв казок.
- Казки від властивостей матеріалів
Вивчаючи матеріали, цікаво використати властивості матеріалів, якщо їх із допомогою дітей «поселити в казку».
Наприклад: казка «Скло». Жили-були скляні іграшки: тато, мама, син і донька. Вони вміли грати, сміятися, стрибати, дзвеніти (а ще що?). Але завжди боялися розбитись. Та якось…
- Казки від фантастичних явищ
Усім відомо, що фантастичне — це те, чого не буває в реальному світі. При цьому потрібно:
а) дати дітям зрозуміти, що вони зараз будуть фантазувати;
б) запропонувати їм різноманітні фантастичні явища.
Наприклад: уявіть, що ви зменшилися до величини мурашки. Що ви робили б? Кого боялися б?
- Казки від клякс
Часто-густо чуємо термін «кляксографія». Вона полягає в тому, щоб навчити дітей розпізнавати в кляксах предмети, звірів, птахів, фантастичнихгероїв. На що схожа клякса? Кого (чищо) вона нагадує? Цінність цих запитань у тому, що вони розвивають мислення й уяву дітей.
- Казки про страховиська
Вихователь звертається до дітей:
-
- Діти, що таке страховисько?
- А як воно рухається?
- Які звуки подає?
- Яке на вигляд?
- На кого схоже?
- Де живе?
- Чим харчується?
Після цього наводимо ситуацію: морський корабель у морі почало гойдати. Аж раптом із води випірнуло страховисько… Діти продовжують.
- Казка в серіалах
Життя засвідчило нашу любов до багатосерійних мультиплікаційних фільмів. Ці герої стають ніби членами сім’ї. Отже, можна на основі знайомих казок будувати різні серії. Наприклад: казка «Колобок»:
1-ша серія — «Традиційна казка»;
2-га серія — «Рятуємо Колобка»;
3-тя серія — «Колобок-малюк»;
4-та серія — “Колобок та його сопілка із сюрпризом» тощо.
- Казка від перевтілень (емпатія)
Уміння перевтілюватися в кого-небудь або в що-небудь — це вжезабагато для дитини, це початок фантазії.
Наприклад: перевтілюємося в кота. Сумно стало котові, та й помандрував він по подвір’ях… Що було далі?
- Казка за аналогією
Беремо за основу відомі казки. Але змінюємо героїв чи героя, дещо коригуємо за змістом, а далі за аналогією створюємо свою казку.
- Казка за заданим початком
Вихователь розповідає початок казки, а діти продовжують.
Наприклад: росли дві берізки-сестрички. Вони дуже любили одна одну. Та якось на одній із берізок пташечка звила гніздечко…
- Казка про себе
Цей вид казок є вінцем фантазування дітей, бо сааме дитина стає героєм казки, живе в ній.